1. Газополуменева обробка – технологія газового зварювання, паяння, наплавлення і різання металів і неметалевих матеріал, металізація та нанесення неметалевих покриттів, поверхневе загартування газовим полум’ям, термічне випрпавлення металоконструкцій, технологічний нагрів металевих і неметалевих поверхонь.
2. Газове зварювання – зварювання плавленням із застосуванням суміші кисню та горючого газу, здебільшого ацетилену, зрідка – пропану, бутану, маф-газу тощо. Тепло, яке виділяється під час горіння суміші кисню та горючого газу, оплавлює зварювальні поверхні та присадковий матеріал із утворенням зварювальної ванни – металу зварного шва у рідкому стані.
3. Ацетілено – кисневе зварювання – газове зварювання, для якого горючим газом є ацетилен (ДСТУ 3761.2 – 98).
4. Паяння – процес отримання нерознімного з’єднання металевих деталей, що перебувають у твердому стані, за допомогою розплавленого присадкового матеріалу або сплаву (припою). Під час паяння, на відміну від зварювання, розплавляється тільки припой, а основний матеріал нагрівається до температури дещо вищої за температуру плавлення припою.
5. Високотемпературне паяння – процес паяння припоєм, температура плавлення якого 450 оС і вище, наприклад, мідно-цинкові та мідно-фосфорні припої, срібні припої
6. Низькотемпературне паяння – процес паяння припоєм, температура плавлення якого нижче за 450 оС, олов’яні припої та олов’яно-свинцеві
7. Газокиневе різання – процес інтенсивного окислення (спалювання) металу в локальній зоні, попередньо розігрітій до температури займання заліза в кисні, шляхом подачі в цю зону струменя різального кисню, і видалення цим струменем рідких окислів. Розрізняють роздільне і поверхневе (зняття шару металу з його поверхні) різання.
Газовому різанню не піддаються: чавун, мідь, латунь, алюміній і його сплави. З усіх металів, що застосовуються в техніці, найкраще газовому різанню піддається сталь. Від форми і розмірів сопла мундштука залежать характеристики різального струменя. Швидкість різання повинна відповідати швидкості окислення металу по товщині, що розрізається . При нормальній швидкості різання потік іскор і шлаку із зворотного боку листа, що розрізається, порівняно невеликий і направлений майже паралельно кисневому струменю.
9. Інжекторний пальник – пальник, у якого одине із середовищ, необхідних для горіння, інжектується іншим середовищем. (Визначення за ГОСТ 17356-89)
10. Безінжекторний пальник – пальник для газового зварювання, в якому подача горючого газу і кисню здійснюється під однаковим тиском.
11. Різак – пальник, оснащений пристроєм для подачі в зону нагрівання додаткового струменя кисню. Ручні інжекторні різаки типу Р1, Р2, Р3 за ГОСТ 5191-79 повинні мати:
- Стовбур з групою запірно-регулювальних вентилів і держак;
- Штуцери для приєднання ніпелів з гайками для кріплення рукавів, що підводять газ за ГОСТ 9356-75;
- Змінні мундштуки;
- Змішувальний пристрій.
12. Стовбур – служить для утримання пальника в руці. Він містить вузол приєднання шланга і пристрій для регулювання витрат газу. (За ГОСТ 29091-91).
Стовбур – частина різаків типу Р1, Р2, Р3 з групою запірно-регулювальних вентилів і держаком, або без нього, і для вставних різаків РВ-1, РМ-2 з одним або двома запірно-регулювальними вентилями кисню. (За ГОСТ 5191-79).
Стовбур – частина пальника з запірно-регулювальними вентилями. (За ГОСТ 1077-79). (Пальник з вставним різаком має два стовбури)
14. Змішувач інжекторний – змішувальний пристрій інжекторного типу. (Див. п. 11). Застосовується в різаках: Р3 «ДОНМЕТ» 337 (типу «Маяк»); Р3 «ДОНМЕТ» 341; РПМ «ДОНМЕТ» 502; РМ »« ДОНМЕТ »152; пальник« ДОНМЕТ »280« ВЕПР ». .
15. Діаметр інжекторного отвору dи – діаметр горлової частини каналу інжекції, що визначає витрату і служить для розгону і формування інжектувального струменя.
16. Довжина інжекторного отвору lі – довжина отвору dи. Патент Донмет № 19396. Застосовується в різаках: Р1 «ДОНМЕТ» 142; Р1 «ДОНМЕТ» 143; Р1 «ДОНМЕТ» 149; Р3 «ДОНМЕТ» 300; пальниках Г2 «ЗІРКА» 224; Г2 «ДОНМЕТ» 225; Г2 «МАЛЯТКО-ЗІРКА» 233; Г2 «МАЛЯТКО- MINI ДМ »273; Г2« MINI ДМ »273; Г3« ДОНМЕТ »251; ГЗУ «ДОНМЕТ» 247; ГЗУ «ДОНМЕТ» 249.
17. Мундштук – елемент, що формує струмінь горючої суміші перед її витіканням з пальника. Мундштук може бути однополуменевим (з одним циліндричним або кільцевим каналом для закінчення суміші) і багатополуменевим.
18. Діаметр отвору мундштука dм – діаметр горлової частини вихідного (формуючого) отвору мундштука.
19. Довжина отвору мундштука LМ – довжина горлової частини отвору діаметром dм.
20. Мундштук внутрішній – внутрішня частина мундштука. У багатополуменевого пальника внутрішній мундштук має канали для формування струменів горючої суміші. У різаках внутрішній мундштук додатково має канал для формування струменя різального кисню.
21. Мундштук зовнішній – деталь різака, встановлена зверху внутрішнього мундштука.
22. Мундштук моноблочний – мундштук різака з нерознімною конструкцією.
23. Клапан зворотний – запобіжний пристрій, запобігає зворотному струму газу. (По ГОСТ Р50402-92, ISO 5175-87).
24. Клапан зворотний вогнеперешкодний – запобіжний пристрій,типу КО за ТУ У 29,4-30482268.02-2001, призначений для захисту від зворотного удару полум’я
25. Запобіжний пристрій – запобігає небезпечним екслуатаційним станам, аваріям
26. Запобіжний клапан – запобіжний пристрій, який автоматично скидає газ в атмосферу в разі підвищення тиску понад задане значення та припиняє витікання газу до моменту зниження тиску до заданого рівня. (По ГОСТ Р50402-92, ISO 5175-87).
27. Запобіжний закрив – пристрій, який запобігає проникненню полум’я, а також повітря до обладнання та комунікацій. (за ГОСТ 12.2.054-81)
28. Запобіжний рідинний закрив – закрив, у якому полум’ягасним елементом є рідина . (за ГОСТ 12.2.054-81
29. Полум’ягасний елемент – газопроникний елемент, що перешкоджає поширенню полум’я в перебігу заданого часу. (За ГОСТ 12.2.054-81)
30. Пламеперегороджувальний пристрій – запобіжний пристрій, що запобігає проходженню полум’я, що виникає при зворотному ударі або розкладанні пального газу, а також його суміші з киснем або повітрям, обладнання, апаратуру та комунікації, що захищається.
31. Горіння – швидке хімічне перетворення, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла і випусканням світла. До числа хімічних перетворень, відповідних поняттю горіння, відносять реакції з’єднання горючої речовини з окислювачем (кисень, озон, оксиди азоту, галоїди), а також процеси, в яких бере участь лише один вихідний продукт, здатний до швидкого розпаду, наприклад ацетилен, гідразин, вибухові речовини, порох. Стосовно газополуменевого обладнання горінням називають процес швидкого окислення вуглеводневого горючого киснем.
32. Дефлаграційне горіння – процес пошарового розповсюдження полум’я у горючому газовому середовищі, при якому реакція самоприскорення в реагуючому шарі виникає внаслідок розігріву від сусіднього шару продуктів реакції.
33. Детонаційне горіння – займання горючої суміші в фронті ударної хвилі.Детонаційна хвиля це комплекс з ударної хвилі, що біжить по горючому середовищу, і наступної за нею зони швидкої реакції в горючій суміші, нагрітої ударною хвилею до температури, що перевищує температуру самозаймання суміші. Детонаційна хвиля, переміщується зі швидкістю 2000-3000 м / с (з місцевою швидкістю звуку в фронті ударної хвилі). При детонаційному горінні від шару до шару передається лише імпульс стиснення, теплопровідність в цьому процесі не бере участь.
34. Газокисневе полум’я – полум’я при спалюванні вуглеводневих сумішей з киснем з використанням зварювального пальника. Газокисневе полум’я складається з трьох зон: (1) ядра, (2) середньої зони (зони відновлення) і (3) факела (окисної зони). Максимальна температура досягається в кінці ядра полум’я.
35. Нормальне полум’я – нейтральне зварювальне полум’я (з різко окресленим ядром, яке плавно закруглююєься на вершині).
36. Окислювальне зварювальне полум’я – зварювальне полум’я з надлишком кисню, має укорочену конусоподібну форму ядра, менш виразної, ніж у нормального полум’я. Окислювальне полум’я має блакитний відтінок і горить з великим шумом.
37. Навуглецьовувальне зварювальне полум’я – має збільшені розміри полум’я. Ядро втрачає різкість свого обрису. За ядром проявляється середня зона полум’я. Факел набуває червонуватого відтінку і виділяє деяку кількість кіптяви, залежне від надлишку пального.
38. Проскакування полум’я – проникнення полум’я з боку вихідного отвору мундштука або самозаймання суміші всередині пальника
39. Зворотний удар – детонаційне горіння з проникненням ударної хвилі в газопідводні рукави і навіть в газові балони. Може призвести до вибуху балонів.
40. Внутрішнє горіння – стійке горіння суміші всередині пальника після проскакування полум’я, що супроводжується характерним свистом. Може призвести до прогорання змішувального пристрою, якщо вчасно не перекрити газові вентилі.
41. Стійкість до внутрішнього горіння – відсутність стійкого внутрішнього горіння пальника після проскакування полум’я в робочому діапазоні витрат і вхідних тисків газів.
42. Межа займання в суміші – процентний вміст горючого газу в газокисневій суміші, при якому можливе горіння. Нижня межа відповідає мінімальній, а верхній – максимальній кількості горючого газу в суміші, при якому відбувається її запалення при підпалі.
43. Стехіометрична суміш βо – таке співвідношення між киснем та горючим газом в суміші, при якому кожен з компонентів вступає в реакцію повністю.
44. Теплотворна здатність Q – кількість теплоти, що виділяється при повному згоранні 1 м3 газу при нормальних фізичних умовах. Розрізняють вищу і нижчу теплотворну здатність.
45. Вища теплотворна здатність Qв – теплота згорання, що включає в себе теплоту, яка виділяється при конденсації водяної пари, що утворюються в процесі горіння. При горінні газокисневої суміші, як правило, пари не конденсуються, а віддаляються разом з іншими продуктами горіння.
46. Нижча теплотворна здатність Qн – теплота згорання, яка не враховує теплоту від конденсації.
47. Температура горіння Т – максимальна температура, яка досягається при горінні газу в найбільш нагрітій точці факела.
48. Ацетилен – безбарвний горючий газ із специфічним запахом, один з основних, що застосовуються при газовому різанні і зварюванні металів, хімічна формула С2Н2. Фізико-хімічні властивості:
• температура займання в кисні (Тв) – 240-630 оС;
• температура полум’я при згоранні в технічно чистому кисні (Тпл) – 3150 оС;
• межа займання у суміші: – З повітрям – 2,2-80,7%, – З киснем – 2,3-93,0%;
• максимальна швидкість поширення полум’я в суміші з киснем – 13,5 м / с;
• нижча теплотворна здатність – 52800 кДж/м3;
• стехіометричне співвідношення з киснем (βо) – 1,15
• щільність при температурі 20 оС і тиску 0,101 МПа – 1,091 кг/м3
49. Газ-замінник – горючий газ, який застосовується при газовому зварюванні і нагріванні замість ацетилену.
50. Пропан – зріджений вуглеводневий паливний газ за ДСТУ 4047-2001 марки ПТ, що містить не менше 75% пропану і пропілену.
51. Бутан – зріджений вуглеводневий паливний газ за ДСТУ 4047-2001 марки БТ, що містить не менше 60% бутанів і бутиленов (ізомерів).
52. Пропан-бутан – зріджений вуглеводневий паливний газ за ДСТУ 4047-2001 марки СПБТ, що містить не більше 60% бутанів і бутиленів.
• температура самозаймання пропану в повітрі становить (Тв) – 466оС; нормального бутану-405оС;ізобутану – 462оС.
• температура полум’я пропану при згоранні в технічно чистому кисні (Тпл) – 2400-2500 оС
• межа займання в суміші пропану з повітрям – 1,5-9,5%, з киснем – 2,0-46,0%;
• максимальна швидкість поширення полум’я пропану в суміші з киснем – 4,5 м / с;
• нижня теплотворна здатність пропану – 88800 кДж/м3;
• стехіометричне співвідношення пропану з киснем (βо) – 3,5
• щільність пропану при температурі 20 оС і тиску 0, 101 МПа – 2,21 кг/м3
53. Метан (природний газ) – безбарвний газ (хімічна формула СН4), без запаху, в якості домішок містяться пари води, азот, вуглекислий газ, іноді сірководень (різко виражений запах). Фізико-хімічні властивості:
• температура займання в кисні (Тв) – 650-750 оС;
• температура полум’я при згоранні в технічно чистому кисні (Тпл) – 2200 оС
• межа займання у суміші: – З повітрям – 5,0-15,0%, – З киснем – 4,7-58,9%;
• максимальна швидкість поширення полум’я в суміші з киснем – 3,3 м / с;
• нижча теплотворна здатність – 31400-37700 кДж/м3;
• стехіометричне співвідношення з киснем (βо) – 1,7-2,1
• щільність при температурі 20 оС і тиску 0,101 МПа – 0,68-0,9 кг/м3
54. Кисень – безбарвний газ, без запаху, не токсичний, не горючий і не вибухонебезпечний, але, будучи сильним окислювачем, добре підтримує горіння і різко збільшує здатність інших матеріалів до горіння. При зіткненні з киснем дрібнодисперсні горючі речовини (вугільний пил, ворсинки тканин тощо) та олії спалахують. Активність кисню підвищується із збільшенням тиску і температури. Щільність при температурі 20 оС і тиску 0,101 МПа – 1,33 кг/м3.